Девочки,от стрессов,проблем у нас портится настроение,появляются маршинки.Оно нам надо???Я думаю,что нет поэтому эта тема создана именно тут.Тут мы сможем поделиться проблемой и найти на её решение совместно!!

Ой, а ще від стресів дуже псується волосся і сильно випадає :( тому підтримую ідею обома руками!

Annnnnnna пишет:

Ой, а ще від стресів дуже псується волосся і сильно випадає :( тому підтримую ідею обома руками!

О да...волосы - это да...нервы - враг волос))))

Анжелина пишет:

Annnnnnna пишет:

Ой, а ще від стресів дуже псується волосся і сильно випадає :( тому підтримую ідею обома руками!

О да...волосы - это да...нервы - враг волос))))

Что-то эта тема как многие другие не развивается...пожалуй начну я первая...

У меня вечные конфликты с учительницей с 5 класса она меня не очень уж и любит,ей вечно не нравилось,что я провожу время с старшеклассниками,но я не могла по другому мне не было интересно общение со сверстниками...т.к. общалась я со старшими интересы от одногодок у меня были другие из-за этого я не находила общего языка с классом и как будто назло моя учительница тоже была против меня так продолжается до сих пор,хоть и с классом наладились отношения и с друзьями старюсь больше не гулять пока она в школе...
Я уже не знаю,что делать...у меня опускаются руки...

Я буду очень благодарна если вы поможете мне её решить..

А давай немножко подробнее - в чем проявляется негативное отношение к тебе со стороны учительницы?

За столько лет все успели сать старостами класса,а я нет.
не смотря на то болею ли я или нет она заставляет меня дежурить(мыть полы),как-то я ещё совсем бледная с больницы пришла в школу и она сразу же меня заставила дежурить.
На своих уроках валит.
И с дежурством помню первый раз возле двери продежурила в 8 классе!

Так... а почему ты связываешь эти проявления именно с тем, что ты дружишь с ребятами из старших классов? И как учительница относится к твоим одноклассникам - ты пишешь, что все уже успели стать старостами, кроме тебя - действительно, абсолютно все? Или просто многие? И по поводу дежурства (извини, я давно закончила школу, уже просто не помню этих нюансов) - должен же быть какой-то график, все по очереди дежурят? Или учительница сама выбирает, кого назначить дежурным?

Потомучто она не раз мне в 5-8 классах говорила верней орала,что эта дружба до хорошего не доведёт и все ребята вечно жаловались,что над ними старшеки прикалываются типа их Зина об этом просит...
Да,действительно все!!
Дежурить в классе график,а дежурить по школе кого учительница любит тот и дежурит..

Даже незнаю что тебе... У меня такого нет, скорее наоборот. От излишней любви моей класнной учительнцы ко мне я страдаю(
Староста - Таня, мероприятия - Таня, стенгазеты - Таня, напечатать характеристики - Таня, успеваемость класса - снова Таня , график дежурства - Таня, фотографии на коллаж - Таня делай, ищи. рапечатывай

Скоро с ума сойду

Поделюсь и я своей проблемой, которая не даёт мне покоя уже несколько месяцев
Меня просто бесит моя лучшая подруга! Мне не нравится в ней всё - поведение, манера разговаривать, стиль одежды, даже её собака (более сумасшедшего существа я не видела. Особенно когда я у неё осталась ночевать.. я думала, она меня съест). Мне неприятно с ней общаться, слушать её. даже находиться с ней рядом. Причём такого никогда со мной не было.
Портить с ней отношения тоже не хочется - как никак, уже 6 лет дружим. Когда я ей делаю какие-то замечания - она обижается и высказывает мне кучу "хорошего". Мы очень разные :(
Без неё тоже плохо, с ней ещё хуже. Стараюсь с ней поменьше общаться и встречаться.
Другую подругу, подходящую мне хоть как-нибудь по характеру, я не найду. В моём окружении все такие, как она. Но я почему-то к остальным отношусь спокойнее.
Из-за подруги мне не хочется идти в школу, так как там мне приходиться с ней общаться. Может, проблема не в ней, а во мне? Я не хотела бы стать для неё врагом

Annnnnnna пишет:

Так... а почему ты связываешь эти проявления именно с тем, что ты дружишь с ребятами из старших классов? И как учительница относится к твоим одноклассникам - ты пишешь, что все уже успели стать старостами, кроме тебя - действительно, абсолютно все? Или просто многие? И по поводу дежурства (извини, я давно закончила школу, уже просто не помню этих нюансов) - должен же быть какой-то график, все по очереди дежурят? Или учительница сама выбирает, кого назначить дежурным?

У кого как. У нас мы сами выбираем, кто где и когда дежурит. И занимаюсь этим я. Это ужасно - все хотят на двери, никто не хочет в столовую. А мне готовый список подавай :(
В А классе выбирает учитель, но учитывает пожелания детей

Shally пишет:

Даже незнаю что тебе... У меня такого нет, скорее наоборот. От излишней любви моей класнной учительнцы ко мне я страдаю(
Староста - Таня, мероприятия - Таня, стенгазеты - Таня, напечатать характеристики - Таня, успеваемость класса - снова Таня , график дежурства - Таня, фотографии на коллаж - Таня делай, ищи. рапечатывай

Скоро с ума сойду

Поделюсь и я своей проблемой, которая не даёт мне покоя уже несколько месяцев
Меня просто бесит моя лучшая подруга! Мне не нравится в ней всё - поведение, манера разговаривать, стиль одежды, даже её собака (более сумасшедшего существа я не видела. Особенно когда я у неё осталась ночевать.. я думала, она меня съест). Мне неприятно с ней общаться, слушать её. даже находиться с ней рядом. Причём такого никогда со мной не было.
Портить с ней отношения тоже не хочется - как никак, уже 6 лет дружим. Когда я ей делаю какие-то замечания - она обижается и высказывает мне кучу "хорошего". Мы очень разные :(
Без неё тоже плохо, с ней ещё хуже. Стараюсь с ней поменьше общаться и встречаться.
Другую подругу, подходящую мне хоть как-нибудь по характеру, я не найду. В моём окружении все такие, как она. Но я почему-то к остальным отношусь спокойнее.
Из-за подруги мне не хочется идти в школу, так как там мне приходиться с ней общаться. Может, проблема не в ней, а во мне? Я не хотела бы стать для неё врагом

У меня была тоже самая проблема!!Всё кончилось тем,что 12 летния сошлась на нет из-за того,что я ей прямо сказала,что мне не нравится её поведение ...

Зина, мне кажется причина в том, что у тебя достаточно резкий характер, на все есть свое мнение, иногда ты бываешь достаточно резкой в высказываниях. А учителя очень часто страдают тем, что пытаются "норовливых" учеников приручить ( поставить на место), сломать. Ты не пытаешся с учительницей найти общий язык, а идешь на конфликт.

Ответ для Зины.

Думала над твоей ситуацией, вспоминала, что было у меня в школе. Не знаю, насколько полезным окажется мой ответ, ведь я тебя знаю очень мало, а все люди психологически очень разные.

Учительница не обязана никого любить, как и любой другой человек. Собственное отношение к ученикам может быть разным, более опытные учителя его просто не показывают, но придирчивость и дача каких-то не очень интересных поручений не обязательно означают плохое отношение. Может, ты в классе самая активная и энергичная, а учительница думает, что, подключая тебя к работе чаще, она помогает выходу твоей энергии? Мы наверняка этого знать не можем.

Но в каждой ситуации можно действовать немножко хитрее. Если ты объективно оценила количество данных тебе поручений и уверена, что тебе учительница поручает уборку и другие такого рода занятия чаще, чем многим другим ученикам, может, стоит попробовать поменять подход? Например, ты пришла в школу после больничного и учительница сразу же предлагает тебе вымыть полы. А что тебе мешает сказать: "Знаете, Марья Ивановна, я еще только восстанавливаюсь после болезни, врач сказал вообще еще неделю быть дома и беречь силы, но я так соскучилась по школе, по классу, по вам, что не смогла остаться дома. Но убирать пока не могу, мне даже мама дома ничего не разрешает пока делать."

Или, если учительница просто чаще, чем другим ученикам, дает тебе поручения, можно попробовать сказать ей, что твои одноклассники обижаются, что все поручения даются тебе, а им учительница как-будто не доверяет. Что тебе не хотелось бы вызывать негативную реакцию друзей на то, что ты чаще всех что-то делаешь. И предложить учительнице подключить кого-то еще к выполнению этой работы.

Не знаю, насколько применимы такие подходы к тебе и к твоей ситуации, но если оценить ситуацию без эмоций, а постараться взглянуть на нее со стороны, можно увидеть как минимум один альтернативный выход. Конечно, если конфликтовать и спорить с учительницей, это будет вызывать только встречную агрессию - а если попробовать общаться иначе? Отстаивать свое мнение можно разными способами, можно очень мягко и доброжелательно убедить человека в правомерности другого подхода.

я пока очень кратко расскажу свои мысли, будет время лучше дополню

понимаю, как это сложно, но я всегда так и делаю, если ты не нравишься человеку, надо сделать все чтобы стать ему другом, пусть в душе для тебя этот человек будет кем есть на самом деле, но если ты сможешь пообщаться с преподавательницей, найти общие интересы, задавить своим желанием "подружиться"-нет человека который от этого не изменит своей позиции. а после-ты можешь снова ставать настоящей с ней, переставать общаться-она уже не измениться, будет такой же доброй-просто по привычке

Пробовала..но не чего не помогает..

Ну, во-первых на счет уительницы. во-первых, постарайся реально не обращать внимания и спокойно реагировать на все просьбы и приказы. Но при этом, слушая ее, внимательно смотри ей в глаза. Мало кт отакого выдерживает.

Что касается подруги.... Попробуй попасть с ней в нестандартную ситуацию, возможно спровоцируй или займитесь чем-нибудт неожиданным для обеих. Это или даст повод разбежаться или ты поймешь, что она тебе все-таки лучшая подруга)

Ну и еще, если есть срочные проблемы по поводу советов или решений, то меня можно найти в аське) 306003628
я конечно не психолог, но есть большой опыт) а если по отношению с парнями - то могу провести небольшой экскурс в мир парней) я то учусь с парнями в группе) они меня за свою принимают) так что обращайтесь)

Дівчата, згадала що в нас є така чудова тема, вирішила попросити вашої допомоги.
Я б не сказала що дуже нервую і переживаю стреси, але помітила, що стан мого здоров'я різко погіршився: проблеми з волоссям та шкірою, постійно втома та поганий настрій. Але після того як минулого тижня в мене появилась висипка по всьому тілу, звернулась до лікаря. Діагноз - стрес!
Тепер не знаю як з цим боротись. Думаю в мене це вже на підсвідомому рівні.
Розкажіть будь ласка, як ви справляєтесь зі стресом, розслабляєтесь. Може хтось виконує певні вправи чи якісь процедури?

ну я не знаю, можливо ти не любиш таким займатись, але мене дуже заспокоює рукоділля: вишивка, шиття, в'язання. Коли я цим займаюсь то всі думки приходять в порядок, залишає почуття тривоги, ніякі погані думки в голову не лізуть. Ще допомагає фізична активність, навіть просто прогулятись, але потрібно, щоб було щось таке, що тебе захоплює, відволікає. Просто не знаю, що саме ти любиш робити. Навіть читання улюблених книг допомагає. Головне, щоб книга була цікава і ти достатньо захоплюєшся сюжетом, щоб відволіктися від стресу, хвилювання та поганих думок.

всі симптоми мені дуже знайомі, поки ще мені йти на навчання я не буду вдаватись в подробиці щоб лишній раз себе не накрутити
але
більше за все мені допомагає гомеопат, знаєш що це за лікар? також він в мене вивчає психологію та зараз пише дисертацію по якій і мене тренує по книзі "Діалог голосів" написана Стоунами. Досить дієво, та більш за все мені допомагає те що він мені пояснює деякі речі, які видавались очевидними а виявились невірними, що і напружували мене. Йти взагалі до психологів не ражду - бо далі це стане як погана звичка - мені знову потрібно піти бо ж я сама не справлюсь...
Висипу чесно кажучи я не можу позбутись, точніше коли нервую дуже висипає, сходить, але коли знов нервую все знов так само

досить добре заспокоює і взагалі наладжує роботу всього організму - йога, кращого і не порадити. Просто знайти для себе хвилин 30 в день, коли буде повна тиша і робити деякі вправи...а якщо дуже стомлена там є вправа де просто необхідно лежати 15 хвилин і дихати по різному. Ще раз повторю що це найкращий варіант, тільки б не лінитись))

ось недавно був великий стрес і допоміг - пазл)) сиділа годинами і складала

книгу б і радила і ні....якщо тобі не вистачає відпочинку - то не варто напружувати очі, якщо ж голова забита дурними думками і це вони додають стресу - то кращого варіанту ніж книга і не знайти, голова буде занурена в ті події навіть коли ти її не будеш читати

згадаю ще щось - то напишу))

Дякую за поради)
Йогу потрібно спробувати.
Але основна причина моїх стресів - це робота. Зразу скажу, що змінити її не можу, тому що для мене це буде ще більшим стресом, так як я працюю під керівництвом своєї тітки і вона мені звільнення так просто не пробачить. я вже пробувала на роботі відволікатись на нашу гру і форум, але не допомагає, вже дуже не здорова в мене тут атмосфера

як то кажуть - проблема, це не сама ситуація, а те, як ти до неї відносишся. мені іноді допомагає ще, коли я уявлю найгірший для себе розвиток подій, наслідки, до чого це призведе, та чим мені загрожує. Спокійно поміркувати, що ти зробиш після здійснення найгіршого сценарію. Скоріше за все, ти зрозумієш, що це не кінець світу, і навіть за таких обставин можна жити далі і заспокоїшся.
от уявімо - щось пішло не так, ти щось напартачила, ситуація вийшла з під контролю. У випадку великих втрат в тебе буде привід звільнитися, мовляв - не хочу вас більше підводити, і знайти роботу, що приноситиме задоволення. Так, можливо будуть крики, якісь штрафи (не знаю, що там в тебе). Але ж в кінці - свобода . Постарайся змоделювати для себе ситуацію якось таким чином, щоб тобі було не страшно. Знайди позитив навіть у випадку найгіршого розвитку подій.

а так завжди)
тебе доводить робота, мене навчання на першому вищому, бо викладачі половина психів....
тому потрібно шукати спосіб відволіктись...
але ти так точно і не сказала що саме тебе турбує на роботі

Танічка, особисто мені допомагають багато речей, але у мене дуже багато захоплень. Книги - однозначно, якщо цікавий сюжет і книга написана багатою художною мовою, я можу за день 500 сторінок прочитати на одному диханні. Правда, більше нічого іншого не роблю

Йога дуже класна штука, якщо ти раніше не займалася, то перший час будеш настільки зосереджуватися на тому, щоб правильно дихати і правильно робити асани, що ні про які інші речі просто не зможеш думати! Ну і після заняття якийсь підйом іде, і фізично почуваюся окриленою, і морально задоволена. Взагалі, фізичні навантаження дуже гарно збивають моральні напруження, ти трохи виснажуєш тіло, але якось одночасно розвантажуєш розум.

Мені теж, як і Томі, допомагає в'язання, особливо якісь візерунки, де треба рахувати петлі і в'язати за схемою, 2 ряди - і про проблеми я вже забула. Як і для Нікі, добре діють пазли, особливо ті, де мало кольорів, вдивляєшся у малюнки, приміряєш і забуваєш про всі негаразди.

А в роботі, коли вона перестає радувати, я знаходжу якісь стимули. Якщо ти можеш трошки більше написати про те, що саме спричиняє твоє незадоволення і викликає напруження, може, ми щось зможемо придумати.

Розумієте, в дома мені не має через що хвилюватись. Оскільки я живу з сестрою, то все проходить у нас гладко. Я люблю готувати і прибирати, тож вдома я завжди можу відволіктись на домашні справи і не думати про роботу.
А от що робити на роботі?
Постараюсь вам пояснити, чому в мене робота викликає такий стрес. Це не через саму роботу, з нею я справляюсь цілком. Це все атмосфера в кабінеті: ці безкінечні плітки, безпідставні звинувачення когось в чомусь, різні наклепи та інше.
Розумієте, це моя перша робота. З одного боку мені не хочеться підводити тітку, адже вона мене взяла на роботу коли я ще була на 3му курсі. З іншого мені набридло це все вислуховувати, кожного дня одне і теж. І розумієте, якби з усього, що кажуть дещо втілювали у життя, а то ні поговорили, і знову поговорили, і ще поговорили, і далі будемо говорити.
А зараз, може це буде звучати егоїстично, змінювати роботу мені дуже страшно, адже якщо я знову попаду в такий колектив, або у фірму де буде творитись такий же безлад (перекладання відповідальності і роботи з одного на іншого, або щось типу цього), або взагалі не зможу знайти роботу, або... або... і таких "або" ще дуже багато.
Також мене дістає ставлення моєї тітки до роботи (зазначу, що тут вона працює дуже-дуже давно), вона думає що без неї фірма розвалиться, вона постійно перекручує розпорядження від її керівника і постійно звучить така фраза "я занадто мало заробляю, щоб робити ще це" і після цього вона все ж робить те що їй сказали. Ну чому просто не зробити і не розкидатись такими фразами?
І ще одне, на осінньо-зимовий сезон нам скоротила зарплату і дозволили брати одинь день в тиждень вихідний, так що ви думаєте робиться в нас в кабінеті? тітка сама не бере вихідні (вона керівник мого відділу), нам дозволила брати вихідний один раз в два тижні, а мені то взагалі сказала постаратись обходитись без вихідних.
І це тільки частина всієї картини.

От я розписалась Та може хоч легше стане
Вибачте, що так вам тут жаліюсь, але вже просто не має сил, три роки вже так працюю і чомусь цей рік мені вже стало нестерпно. Можливо тому, що раніше вчилася в університеті і переймалася навчанням.